Результати наукової розвідки засвідчили наявність резервів для модифікації базової моделі освітнього простору в початковій школі відповідно до умов їх функціонування з урахуванням особливостей закладу: контингенту і кількісного складу учнів, забезпеченості фахівцями, можливостей для функціонування в режимі повного дня або організації роботи групи продовженого дня, потреби в нових предметах вивчення або поглибленому вивченні окремих з переліку наявних. Наприклад, певний склад учнів (багатонаціональний, з різних за віросповіданням родин тощо) може потребувати визначення відповідної

тематики для створення соціокультурних педагогічних ситуацій, введення курсу за вибором «Уроки толерантності» як для учнів усієї початкової ланки, так і окремих класів.

Побудова варіативних моделей на основі базової за системою координат відносно учнів передусім здійснювалася з урахуванням кількості і складу груп за індивідуальними особливостями учнів (провідним каналом сприймання навчального матеріалу, специфікою його опрацювання і провідним стилем навчальної діяльності) і, відповідно, встановленням специфіки організації навчальної взаємодії учнів у кожному з цих угруповань, а також у змішаних групах.

За системою координат дидактичного конструктора відносно закладу освіти варіативні моделі освітнього простору в початковій школі створювались з урахуванням провідних особливостей закладів загальної середньої освіти. Зважаючи на те, що найпоширенішими в Україні закладами освіти, до складу яких входять школи І ступеня, є НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» з малою чисельністю учнів (зокрема, приватні), а також у складі закладу загальної середньої освіти I—III ступенів і спеціалізованої (естетичного спрямування) школи, варіативні моделі освітнього простору будувались з урахуванням провідних особливостей саме цих типів.

Варіативні моделі будувались за розробленим дидактичним конструктором, з деталізацією базової, для забезпечення децентралізації, роботи з класом: зонування місць навчальної взаємодії, регламентування її тривалості, інтенсивності, способів організації (із дотриманням санітарно-гігієнічних вимог).

Таким чином, вибір компонентів розгортання варіативних моделей зумовлений потребою врахування окреслених особливостей навчальної діяльності учнів, специфіки функціонування певного типу навчального закладу і дотримання ергономічної умови організації навчальної взаємодії учнів з освітнім середовищем. Відповідно було визначено три взаємопов’язані компоненти:

• структурування навчального процесу (окреслює терміни й узгоджену тематику соціокультурних педагогічних ситуацій і змістові аспекти навчання, презентує відповідний розклад занять);

• організація навчальної взаємодії учнів (ілюструє механізми врахування індивідуальних особливостей провідного виду діяльності учнів початкової школи — навчальної — на кожному етапі освітнього процесу);

• зонування й обладнання шкільних приміщень (демонструє різноманітність і варіативність видів навчальної взаємодії учнів з об’єктами шкільного середовища).

З широкого спектра типів моделей (О. Горелік, О. Горстко, В. Штофф та ін.) для презентації авторського бачення варіативних моделей (на відміну від базової, кожен з рівнів деталізації якої візуалізовано в схемах) обрано описову. Це зумовлено прикладним характером роботи і необхідністю детального опису організації навчальної діяльності учнів з метою ефективного практичного втілення моделей. Розгорнемо варіативні моделі освітнього простору учнів у школі І ступеня різних типів за виокремленими компонентами. Зазначимо, що для уникнення повторень спільні для окремих моделей аспекти деталізуватимемо лише в одній з них.

Це матеріал з посібника "Освітній простір учня початкової школи" Цимбалару